Ринок споживчого кредитування в Україні несе значні ризики для позичальників, особливо у період воєнного стану. Незважаючи на законодавчі обмеження щодо нарахування штрафів і пені, фінансові установи часто застосовують приховані механізми збільшення заборгованості. Розглянемо типові проблеми та ефективні шляхи їх вирішення.
Типові проблеми позичальників
Приховані платежі та завищені комісії
Позичальник оформлює кредит під рекламою «0%», але у договорі виявляються додаткові платежі, комісії та страховки, які значно збільшують загальну суму боргу.
Продаж боргу колекторам
Позичальник отримує повідомлення про передачу боргу третій особі без його відома, що часто супроводжується психологічним тиском та незаконним поширенням інформації.
Шахрайське оформлення кредиту
МФО чи банк видали кредит без належної верифікації особи, використовуючи лише копії документів або номер телефону.
Нарахування прихованих штрафів та пені під виглядом відсотків
Багато фінансових установ уникають прямого нарахування пені та штрафів, натомість вони застосовують підвищені відсоткові ставки на прострочений борг. Це дозволяє банкам та МФО обходити законодавчі обмеження та фактично стягувати додаткові платежі за прострочення.
Що робити у таких випадках?
1. Вимагати офіційні документи
Надішліть банку чи МФО письмовий запит (рекомендованим листом) на отримання:
- копії кредитного договору;
- договору факторингу (якщо борг передано іншій компанії);
- деталізованої довідки про борг (основний борг, відсотки, штрафи, пеня).
Фінансова установа зобов’язана надати відповідь протягом 30 днів відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
2. Оскаржувати незаконні нарахування
Пеня та штрафи не можуть бути нараховані у період воєнного стану (Закон України № 2120-IX). Якщо банк або МФО продовжує нараховувати додаткові суми за прострочення, слід:
- подати письмову претензію до кредитора;
- звернутися до НБУ зі скаргою на порушення фінансової установи.
3. Вимагати списання боргу за строком давності
Якщо кредитор не звернувся до суду протягом строку позовної давності (1 рік для пені, 3 роки для основного боргу), вимагайте припинення нарахувань.
4. Фіксувати порушення колекторів
З 14 липня 2021 року діє Закон України № 1349-IX, який забороняє колекторам:
- поширювати інформацію про борг серед третіх осіб;
- чинити психологічний тиск, дзвонити вночі чи використовувати погрози.
Якщо ці вимоги порушуються, слід звернутися до НБУ або подати заяву до поліції.
5. Звертатися до суду у разі порушення прав
Якщо всі попередні кроки не дали результату, варто звернутися до суду. У разі подання позову про захист прав споживача позичальник звільняється від сплати судового збору (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Також не потрібно сплачувати судовий збір при зверненні до адміністративного суду з позовом проти державної установи щодо оскарження її рішень, дій або бездіяльності.
Особливості нарахування штрафів та пені під час воєнного стану
Кредитні зобов’язання
На період дії воєнного стану та 30 днів після його завершення фінансові установи не мають права:
- нараховувати штрафи та пеню за прострочення платежів (Закон України № 2120-IX);
- стягувати заставне майно військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Приховані платежі у вигляді відсотків
Деякі банки та МФО замість офіційного нарахування пені підвищують відсоткову ставку за користування кредитом у разі прострочення. Це прихований механізм штрафних санкцій, що формально не порушує закон, але фактично збільшує борг.
Висновок
Ринок кредитування в Україні містить чимало пасток для споживачів, особливо під час війни. Законодавство частково захищає позичальників, але фінансові установи знаходять способи обходу обмежень. У разі виникнення проблемних ситуацій важливо знати свої права та діяти в межах правового поля.