У сучасних реаліях України питання стягнення кредитної заборгованості є однією з найпоширеніших категорій судових справ. Банки та фінансові установи активно звертаються до судів для повернення прострочених кредитів, однак позичальники не завжди залишаються беззахисними. Одним із ефективних інструментів захисту в таких справах є подання зустрічного позову, зокрема на підставі порушення прав споживачів. У цій статті ми розглянемо, як зустрічний позов може стати дієвим механізмом захисту, його правові підстави та практичні аспекти застосування.
Що таке зустрічний позов?
Зустрічний позов – це позов, який подається відповідачем у відповідь на первинний позов кредитора в межах того ж судового провадження. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ст. 174), зустрічний позов приймається до розгляду, якщо він пов’язаний із первісним позовом і його розгляд сприятиме повному та об’єктивному вирішенню спору. У контексті справ про стягнення заборгованості це може бути вимога визнати окремі пункти кредитного договору недійсними, скасувати нараховані штрафи чи відсотки, або ж компенсувати моральну шкоду через порушення прав споживача.
Важливо зазначити, що за подання позовів, пов’язаних із захистом прав споживачів, судовий збір не стягується (ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів"). Зустрічний позов подається в строки, передбачені для подання відзиву на позовну заяву, тобто протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження, якщо судом не встановлено інший строк (ст. 178 ЦПК України).
Правові підстави для захисту прав споживачів
Основним нормативним актом, який регулює права споживачів у цій сфері, є Закон України "Про захист прав споживачів". Зокрема, ст. 4 цього закону гарантує споживачам право на належну якість послуг, а ст. 18 забороняє включення до договорів несправедливих умов, таких як:
- Надмірно високі штрафні санкції чи відсотки;
- Приховані комісії;
- Недостатнє інформування споживача про умови кредиту.
З введенням воєнного стану в Україні нарахування пені та штрафів за прострочення кредитних зобов’язань було заборонено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який вніс зміни до Закону України "Про споживче кредитування" (ч. 6 ст. 21 у редакції від 15.03.2022). Ця норма встановлює, що в період воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення кредитори не можуть застосовувати штрафні санкції за прострочення платежів. Проте відсотки за користування кредитом, особливо в мікрофінансових організаціях (МФО), продовжують нараховуватися і часто є кабальними, значно перевищуючи основну суму кредиту (тіло кредиту).
Для боротьби з такими практиками був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Цей закон вніс зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема посилив вимоги до прозорості умов кредитних договорів і встановив обмеження на максимальні ставки за мікрокредитами, щоб запобігти надмірному фінансовому тиску на позичальників. Кабальні відсотки, які перевищують розумні ринкові умови, є порушенням прав споживача (ст. 18 Закону "Про захист прав споживачів") і можуть слугувати підставою для подання зустрічного позову.
Як працює зустрічний позов на практиці?
Справи щодо стягнення кредитної заборгованості потребують індивідуального підходу, вибору способу захисту та формування правової позиції. Практикуючий адвокат не використовує зустрічний позов як універсальний інструмент у таких справах, адже ефективність цього механізму залежить від конкретних обставин: умов договору, дій кредитора та наявності доказів порушення прав споживача. Альтернативні способи захисту, такі як визнання кредитного договору недійсним у цілому, будуть розглянуті в інших статтях.
Розглянемо конкретний приклад із судової практики (персональні дані змінено). У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ТОВ "Фінансова компанія 'Прогрес'" до громадянки Іваненко Олени Петрівни про стягнення заборгованості за кредитним договором №КР-05/2022 від 15 січня 2022 року. Сума кредиту становила 12 000 грн строком на 7 днів із відсотковою ставкою 912,5% річних. У відповідь Іваненко О.П. подала зустрічний позов до суду, в якому зазначила таке:
15 січня 2022 року між нею та ТОВ "ФінПозика" було укладено кредитний договір №КР-05/2022 на суму 12 000 грн. Умови договору передбачали сплату 2,5% за кожен день прострочення (річна ставка 912,5%), що за 90 днів склало 225% від суми кредиту. Пізніше права за договором перейшли до ТОВ "Фінансова компанія 'Прогрес'" за договором факторингу. Позивачка вважала пункт договору про нарахування 2,5% щоденно несправедливим, оскільки він суперечить ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема п. 5 ч. 3, який забороняє встановлення непропорційно великих сум компенсації (понад 50% вартості послуги) за невиконання зобов’язань. Вона також наголосила, що ці відсотки є не платою за користування кредитом, а штрафною санкцією за прострочення, що регулюється ч. 2 ст. 625 ЦК України, і їхній розмір є надмірним.
У позовній заяві Іваненко О.П. просила:
Об’єднати зустрічний позов із первісним у одне провадження. Визнати недійсним пункт договору про нарахування 2,5% щоденно. Звільнити її від сплати судового збору як споживача банківських послуг (ст. 22 Закону "Про захист прав споживачів").
Суд, розглянувши обидва позови, визнав пункт договору недійсним, зменшивши суму заборгованості до основної суми кредиту (12 000 грн) без урахування надмірних відсотків. Цей приклад демонструє, як зустрічний позов може допомогти захистити права споживача від кабальних умов кредитування, однак його успіх залежить від ретельного аналізу справи.
Переваги та ризики
Переваги:
- Можливість зменшити суму заборгованості або уникнути її стягнення;
- Захист від неправомірних дій кредитора, особливо в умовах воєнного стану;
- Підвищення обізнаності про права споживачів.
Ризики:
- Необхідність ретельної підготовки доказової бази;
- Можливі витрати на юридичну допомогу;
- Ризик затягування судового процесу.
Висновок
Зустрічний позов у справах про стягнення кредитної заборгованості є дієвим, але не універсальним інструментом захисту прав споживачів. Його застосування потребує індивідуального підходу та залежить від обставин конкретної справи. Він дозволяє не лише оскаржити вимоги кредитора, а й привернути увагу до системних проблем у сфері кредитування, зокрема до практики нарахування кабальних відсотків мікрофінансовими організаціями. Для успішного використання цього механізму позичальникам варто звертатися до кваліфікованих юристів та ретельно аналізувати умови кредитних договорів. У перспективі активне використання зустрічного позову разом із новими законодавчими нормами може сприяти підвищенню стандартів фінансових послуг в Україні, особливо в умовах воєнного стану.